Текст песни

Памʼять, що перетворилася в кригу,
одного архіпелагу,
моментами в спогадах стигне,
сходить снігами гулагу.
і тоне в черговій бурці,
ніби у чорній дірці
ніби в людському серці
ніби в кролячій нірці.

Брязкіт сталі лунав від Дністра і до Аркаїма.
Стукіт коліс і вагони, депортовано пів країни.
Емаллю сіро-багряною вкрите небо ранкове.
І це не покрови Марії, скоріше це тінь від предвісника Алдуїна.
Пʼять колосків. Голодний як дикій звір.
Стаття і арешт. Далека дорога в Сибір.
Етапний спецпотяг. Номер на рукаві.
Замерзли ноги у мештах, а загалом то. замерз і весь світ.
А там, ніби на льдині: комісари в червоних фуражках,
Ведуть по холоду пішки, зеків у каталажку,
Закрилася табору брама, прожектори світять з вишки.
Ось, пацифісте, тобі й, Харе Рама, ось тобі й Харе Крішна.

Тримай цю памʼять, відтепер це твій меч.
Заряджай кожен спогад, неначе картеч.
В тому то й річ, що фіналом усіх колотнеч,
Є питання, чи готовий ти не забути, навіть якщо всупереч?

А на іншому півконтиненті, десь у лісах України.
Під шаром землі і снігу, у схронах сидять довкакіни,
Чистять зброю, точать багнети, не вірять у смерть порожню.
І на кожну з поразок своїх, знайдуть перемогу кожну.
Відвага і злість у очах, що зі смертю за руку вітались,
Відблиски не мечах, стукіт в серцях, за спиною Талос.
Вмерти або спинити, на кістках драконячий танець.
Ніколи не забувайте, якою
ціною нам все це дісталось.

Розстріляний прапор, в якому мільйони життів,
Майорить, переживши усіх імператорів і вождів.
Розстріляний прапор, в якому мільйони життів,
Майорить, переживши усіх імператорів і вождів.