Сірники

І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу
І без кінця топчу тюремний камінь
І туги напиваюсь досхочу

І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу
І без кінця топчу тюремний камінь
І туги напиваюсь досхочу

Напившись, я запрягаю коні в шори
І доганяю молоді літа
Лечу в далекі ті голубі простори
Де розцвітала юність золота

— Вернітесь, — благаю, — хоч у гості!
— Не вернемось, — гукнуло мені із далині
Я на калиновім заплакав мості
І знов побачив мури ці сумні

Мури ці сумні
Мури ці сумні

І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу
І без кінця топчу тюремний камінь
І туги напиваюсь досхочу

І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу
І без кінця топчу тюремний камінь
І туги напиваюсь досхочу

І клаптик неба, розп'ятий на ґратах
І нездріманне око у вовчку
На вороних уже мені не грати
Я в кам'янім, у кам'янім мішку

Мури ці сумні
Мури ці сумні

І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу
І без кінця топчу тюремний камінь
І туги напиваюсь досхочу

І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу
І без кінця топчу тюремний камінь
І туги напиваюсь досхочу