Любо Братці, Любо

Як під старим дубом
Дубом, зелененьким
Позбирались хлопці
Та й хлопці на собі

Чи рубати білих,
А чи стрілять червоних?
Чи пред самим богом
Їм держать ответ?

Любо, братці любо
Любо братці жить
З нашим отаманом
Не приходиться тюжить

Стали отамани
Щусь та батько Нестор
Гей панове браття славні козаки

Чи охляли руки,
А чи шаблі ступіли
Чи побрали коней степові волки?

Любо, братці любо
Любо братці жить
З нашим отаманом
Не приходиться тюжить