Лютий

Чом сум в твоїх очах?
Немов хмариною закрив сині небеса
І хуртовиною літає твоя душа
Всю землю снігом засипа?

Чом Лютий братику
Ти знову покохав Весну?
Лиш її одну
Ти завжди бачив в своїх снах
Чому ж наяву
Втікаєш від її тепла?

Зійдуть білі сніги
Як листя проросте
Розквітнеш знову ти
Й чекатимеш мене
Та ти Весно прости
Іти вдаль маю я
Як тільки засніжить
Тоді й повернуся

Та знов тебе нема

А я покохав Весноньку
Полюбила й та мене
Та промінням розтопила
Моє серце крижане
Якби я мій любий знала
Що любов така журба
Не кохала й птахом стала б
І полетіла в небеса
Далі від болі в забуття
Тепер болить моя душа
Як твоя
Та все-одно чекаю я

Зійдуть білі сніги
Як листя проросте
Розквітнеш знову ти
Й чекатимеш мене
Та ти Весно прости
Іти вдаль маю я
Як тільки засніжить
Тоді й повернуся 
(х2)