Ромашка

Щось у грудях защемило — вимикаю, Телефон мої думки відволікає. Може, сплю, а може — дійсність, А може, пізнаю свого дитинства цінність.

Не зловила той момент — ні, не змогла я. У поспіхах у життя доросле вирушаю. Розум випив мою ніжність, Як дим, розвіялась наївність.

І я розгублена, і мені страшно — Від цих думок по тілу бігають мурашки. Піду за мріями, хай буде важко — Прийшов мій час, я розквітаю, як ромашка.

І я розгублена, і мені страшно — Від цих думок по тілу бігають мурашки. Піду за мріями, хай буде важко — Прийшов мій час, я розквітаю, як ромашка.

Тепер складні питання ставлю мамі, Емоції накрили, як цунамі. Невже завжди з цим буду жити?.. Мам, я теж хочу любити.

І я розгублена, і мені страшно — Від цих думок по тілу бігають мурашки. Піду за мріями, хай буде важко — Прийшов мій час, я розквітаю, як ромашка.

І я розгублена, і мені страшно — Від цих думок по тілу бігають мурашки. Піду за мріями, хай буде важко — Прийшов мій час, я розквітаю, як ромашка.