Відьми

Очі - різнокольорові
Вогняне волосся - зовні
Маю декілька облич
Нема спасіння, як не клич
Не пробачу я гріхи
Ми - святі, наче вогні
Не такі, як ти нас уявляєш

Підійди хоча б на крок
Внаслідок моїх думок
До червоного скалічу
Відьму в собі викличу

Розчинившись в тиші
Голос твій ще глибше
Таємницю річці відає

Кажеш - не в собі, немов
Я кажу - бери любов
Тільки не забудь
Що не даю її я без умов

Очі мої навіть у твоїх снах
Не захлинись потім в своїх сльозах

На вітру - біленьке плаття
На тобі - прокляття
Я лиш хотіла щастя

Розлетівся попіл болю
Я біжу крізь поле
З тобою в небеса

З тобою, наче уві сні
Шкода, реалії скляні
Розіб'ється моє серце
Припиняю все це

Мені здавалось, ти любив
Та в очі кидав мені пил
Слово за життя горить
Цю главу не відродить

Очі мої, навіть, у твоїх снах
Не захлинись потім в своїх сльозах

На вітру - біленьке плаття
На тобі - прокляття
Я лиш хотіла щастя

Розлетівся попіл болю
Я біжу крізь поле
З тобою в небеса

На вітру - біленьке плаття
На тобі - прокляття
Я лиш хотіла щастя

Розлетівся попіл болю
Я біжу крізь поле
З тобою в небеса

На вітру - біленьке плаття
На тобі - прокляття
Я лиш хотіла щастя

Розлетівся попіл болю
Я біжу крізь поле
З тобою в небеса