Не Втомився
Beshket
3:30Йоу, що вам... Що вам розказати? Шукайте себе в наших історіях Вибач, але я не обіцяю тобі світ Де не буде відчаю, плачу і боротьби Де нові обличчя не бачили біль І ми, наче в удачі обіймах, оплачуєм кращі обіди, і на ще напій (на) Підніми у щасті, допий за втрачені дні За час, коли важчає значення дій За нашу печаллю означену тінь у самовинувачення мить За важелі в тілі, що кажуть: "Наважився — бий" За майже нестримне усередині слабшання віри Та я живу цілями, зараз їх 24 Дивлюсь на годинник і ставлю пунктири Впізнай мене там, де без ставок, на диво Так само красиво, і сяйво, і злива Вибач, але я не обіцяю тобі світ, де я б праведним ріс Завжди із краю за рамки униз Кажуть: "Тримайся руками за правила Буде чекати за брамою приз" (за брамою приз) Та, правда, Jay Z, життя моє — карта, а компаси — пара зіниць Дай мені збитись, я перевірю шляху різницю Від сірого двора до світанку столиці Від сирості вікна і до висоти кімнати Із видами на хмари у місті, де вже не виникає питання "навіщо?" Від уявного плану пробитись до щирого бажання новим На широті звучати найвище, залишеним у чартах навічно І сили передати в дитинство Я знаю, що ти мрієш, але я не обіцяю тобі світ (світ) І я, мабуть, хотів би наобіцяти мапу ходів і віддати тобі Та не станеш тоді тим укинутим у хаос малим Що ховатиме зачинену уяву в собі, заростаючи коралами снів Малим, що шукає, де закінчується небо, тому далі біжить Тобі так і призначений світ — насправді неправильний світ З ударами в паморок замість вітання, з думками не здатися Там вже останнє завдання від карми, що взяло життя і дістало із черева Далі іще одне, далі твоя не вмираючи гарна мета наближається Набери сил — і дістане її рука Зіронька (зіронька) Зіронька (йоу) Зіронька, зіронька (зіронька) Зіронька (зіронька), why? "Хюндай" зі ржавим капотом Я не відчуваю роботу, задротам не вшарити, хто я (хто ти?!) Як я то стягую? Втягує ноги трясина, болото, було — загуло Не Бог, але спокій, хляєш сангрію — погана погода "Павлівське світле", де пусто в кишені "Опілля Zero" — трикляті турботи Ми знову і знову стаємо тут вище себе З думкою, що до небес стане ближче Та прокляте небо не дасть тобі швидко цю смерть Мрія тебе заїбе! Дитячі "хочу" всі втілив Пальці жовтіли від сіжок, інколи хочу курити Дістану грішок і пущу кільце, щоб втішити залишки психіки Крихітні квіточки в вазі, феї і маги — старайся із ними зрівнятись Як бачиш, не той ти, ким тебе тут бачать Оказії з казки про Крихітку Цахес Інколи хочу заховатись в панцир і збити кінцевий звіт чеків, квитанцій Та сходить з дистанції буде хуйово, бо рано чи пізно захочу вертатись У моїй норі вже тепліше — це тішить Нахуй ваш реп — той, що новіший (нахуй!) Нахуй всіх тих, хто списав мене Роблячи вигляд, що мене немає вже, я їх не втішив (нахуй!) Лизати зад не навчився, писав репак і на кліпи айтішив Зараз я викоріню всі бажання Ставати, ставати і ставати їм ближче! Подякую потім, я став порожнистим Інколи розквітаю, як любисток Скучив за гульками по нічнім місті Без волі змінюватиму свою швидкість Ні, я не став таким: був порожнистим Маю талант плести кошики зі слів Пошепки пошлю усім свою вістку Мінуси в свій бік сприйму як риски (хочеш іриску?) Зіронька (Зіронька, зіронька, зіронька) Зіронька (О, зіронька)