Одинокії

Нестримно йшов час, 
блукаючи в нас
Думки просили пристані, 
давай без образ 
Як діти малі ,наївні й смішні 
літали у сні...

До своєї мети.... 
До бажання втекти
У безкраї світи
Тільки там я і ти
Одинокії
 
як сказав  тоді  мудрець
Повір в те , та  накінець
Сумнів в попіл зітри 
На майбутнє збагни
Як відчуєш твоє та бере за живе
Як вогонь той неси ...

До своєї мети.... 
До бажання втекти
У безкраї світи
Тільки там я і ти
Одинокії