Оберіг

І куди мене несе, наче тиха ріка
Ніби дикими лісами, захеканий вкрай
Ми не знаємо де саме шукаємо рай
Віримо у чудеса втілення сотні бажань

Доки будуть сили ітиму на світло
Доки ми долаєм схили - це свіже повітря
Я зустріну новий день з відкритими вікнами
Бачити лише те, що здавалось непомітним

Робимо крок
Робимо два
Доки під ребрами моя віра жива

Доля думок
Мої слова
Лягають на листок, ніби то нова глава

Усередині біль
Усередині сміх
Я буду малювати зорі нам на втіху

І далі ітиму
І ті невдалі світи
Ми минатимемо так тихо

Я долаю безсонні ночі й кілометри доріг
Бачити твої очі, просто чути твій сміх
Вітер, ніби неохоче, водночас збиває з ніг
Я втомився іти та небо - мій оберіг

Коли путами неволі готові ламати долі
Неподолані недоліки, коліками до болю
Тебе тролять, але то ніби сон і на мені бронік
Коли тонемо на фоні, ми тому - хамелеони

Полюбому, буде тягнути мене додому
Де райони побудовані каменями бетону
Фараони, хулігани, ботани там і пітони
Орієнтовані на кому запали по телефону

Так лише
Поки всесвіт нас ше не зжер
Це кліше, скажеш та де страж
Що так день наш береже
Невже

Між пожеж
Нам людське те, шо чуже
Шкаралупа, лиш фаберже, бро
А мій рупор - це Боташе

Я долаю безсонні ночі й кілометри доріг
Бачити твої очі, просто чути твій сміх
Вітер, ніби неохоче, водночас збиває з ніг
Я втомився іти та небо - мій оберіг

Поміж сотні світів
Шукаючи спокою в інших
Бачимо знов метушню
Стільки сказано слів вже

Та натомість глибокого
Чуємо лиш пустоту

Дотиком рук
Своїх розбуди мене, доки ще не зачинені ці двері на замок
Давай зіграєм в гру
Скільки часу мине до миті, коли розум буде вільний від думок

Тільки так ми пройдемо маршрут цей
І доки світло в твоєму вікні
Горітиме яскраво, ми маєм майбутнє
(Буде незабутнім таким)
Бо я є твій оберіг, ти - оберіг мій

Я долаю безсонні ночі й кілометри доріг
Бачити твої очі, просто чути твій сміх
Вітер, ніби неохоче, водночас збиває з ніг
Я втомився іти та небо - мій оберіг