Не Шкода
Bulovinova
3:31Це ж треба доводити людям, що ти людина. І прагнути робити зміни, зміни Не подобається? Зміни. Та це завжди так тяжко так само, як писати пісні у стані спокою, кричати уві сні. Вам хтось доповів про правди листи. Ви з‘їли їх, не поділились ні з ким. Дитяча травма. Діагноз соціально-віртуальний. Знов порівняла себе з іншим. Про мене у газетах не напишуть. Я не піду на побачення зі всевишнім. Кава була Із присмаком вікон, А ніс закладено В ломбард назавжди. Фотографую очима, Наспівую ритм. Нема слів простіше: я наче живий, живий. Я наче живий. Усі вже все зіграли. Я зграя слів наодинці зі словами. Йдіть до людей, коли нестерпно чи погано. Прах ненависті у вазі, в якій ніколи не стояли квіти. Ну куди ж тепер тебе подіти. Діди не діти. Діди не діти? Дійти. І доки ми будемо мовчати, коли не праві. Доки будемо засуджувати, спостерігати, існувати, Ми будемо живі. Живі у сенсі класичному, Як джаз або пальта, наука чи склянка, мішанка з осіб під вартою. Кава була Із присмаком вікон, А ніс закладено В ломбард назавжди. Фотографую очима, Наспівую ритм. Нема слів простіше: я наче живий, живий. Я наче живий. Здалося…