Молитва Солдата

Обов'язково повернусь, мамо, я клянусь
Обійму ніжно й посміхнусь, я ж за тебе б'юсь
Доки з Каспійського моря летить двухсотий груз
Я буду битись за своє, як бився дідусь

Обов'язково повернусь, мамо, я клянусь
Обійму ніжно й посміхнусь, я ж за тебе б'юсь
Доки з Каспійського моря летить двухсотий груз
Я буду битись за своє, як бився дідусь

Знаю, де горе іде і де горить горище
Я вірю в краще - і в цій вірі є сили повище
І вже, на жаль, Шевченко про це не напише
Візьму на себе фланг і знову загудуть хрущі над вишнями

Віра в Всевишнього, коли прийде біда
Бандура ніжно шепче і плаче струна
В підтримку воїнів від імені кіборгів
Полинуть сильні слова від тих, кого слухав, знав, йє

В перші дні, як ми приїхали, відчув злість
Душили, рвали їх, із ста залишили шість
Розлучивши нас із сім'ями, вбивши дітей
Лупи із стугни, брат, не рахуй за людей

Сиджу в окопі і читаю всі думки братів
Хто за сім'ю, хто за кохану, а хто що не вспів
Бажання тільки знову побачить дітей
Але, я вистою - за них, за наших людей

Обов'язково повернусь, мамо, я клянусь
Обійму ніжно й посміхнусь, я ж за тебе б'юсь
Доки з Каспійського моря летить двухсотий груз
Я буду битись за своє, як бився дідусь

Обов'язково повернусь, мамо, я клянусь
Обійму ніжно й посміхнусь, я ж за тебе б'юсь
Доки з Каспійського моря летить двухсотий груз
Я буду битись за своє, як бився дідусь

Секунда, свист. піддавлює в голові
Долоні в крові і іще наче живий
Турнікет, турнікет - і під обстріл ракет
Втрачаю брата на очах і тяну в кювет

Віриш-не-віриш, тільки там просиш підтримку в Бога
Ми всі там будем, але в кожного різна дорога
І в тих полях я залишив частину душі
Залишив себе, Бурла, так і пиши

Повернувшись, не міг звикнути, як ходять люди
Так невзначай кофейок, мальовані губи
Для них війна - слова, але я розумію
Війна - це діло тих, хто вмів і вміло уміє

Цю розповідь заримував для вас - відчуйте, люди
І ці слова від тих, хто був там і вижили чудом
Війна - це шрам і він в душі, і він не зажив
Словами важко пояснити тим, хто не пережив