Розтопи

А, може, знову полюбив?.. Та, ну
Я бачу твої очі, знову в них тону
Співаю про кохання, але в пів тону

Я знаю, які ризики, що на кону
Коли так люблю

А чи довіритись тобі
Як віре сонцю горизонт?
І ця пісня для тебе
Слухай ніжний баритон

І на під'їзді потяг твій, що розтрясе перон
Вітром знесе пелюстки, що для тебе був троянд бутон

Розтопи
Як Кай і Герда, серце з льоду
Але розтопи
Від мене візьми, що завгодно
І дай простоти

Я буду завжди світлом лиш для тебе
Якщо так боїшся темноти

Але ти серце моє розтопи
Як Кай і Герда, серце з льоду
Але розтопи
Від мене візьми, що завгодно
І дай простоти

Я буду завжди світлом лиш для тебе
Якщо так боїшся темноти

Холодна осінь присипає сумом розбиті серця
А я в дорозі до кохання не бачу кінця
І на морозі далі йтиму - тобі обіцяв
І не зіб'ють мене з дороги дощ чи запахи свинця

І ми з тобою, як птахи, які боялись неба
То й щоб літати високо, то нам і крил не треба
Ти, замріяна у хмарах, моя душа поета
І доки ти не поруч, я не напишу сонети

І вже на весну потепліє, смуток забере зима
Я стану на коліно, серце тремтить, як струна
І ми під пальмами десь там, де тихий океан
Вдягну тобі обручку поміж пелюстків троянд

Розтопи
Як Кай і Герда, серце з льоду
Але розтопи
Від мене візьми, що завгодно
І дай простоти

Я буду завжди світлом лиш для тебе
Якщо так боїшся темноти

Але ти серце моє розтопи
Як Кай і Герда, серце з льоду
Але розтопи
Від мене візьми, що завгодно
І дай простоти

Я буду завжди світлом лиш для тебе
Якщо так боїшся темноти