Не Гніви Старих Богів.

Сіяло з неба холодним дощем
Змиваючи кров з мого лиця
Там кулі свистіли, там хтось був і ще
І тінню стояла з косою стара

Не гніви старих Богів
Не пізнаєш їхню лють
Не приходь до нас з мечем
Бо від нього ж і ляжеш тут

Холоднії очі під чорним плащем
Вдивлялися в душу морозним страхом
Кістлява рука із старим мечем
Це тобі від Арея шепнула стара

Не гніви старих Богів
Не пізнаєш їхню лють
Не приходь до нас з мечем
Бо від нього ж і ляжеш тут

З громом десь гостя та зникла
Та меч залишився в моїй руці
Дощ закінчився і все скрізь притихло
Можливо наснилось, та все ж таки ні

Не гніви старих Богів
Не пізнаєш їхню лють
Не приходь до нас з мечем
Бо від нього ж і ляжеш тут

Тіло налилось сталевим вогнем
Розриваючи одяг росло і росло
Здійнялась рука в небо з мечем
І ворога клятого з землі знесло

Не гніви старих Богів
Не пізнаєш їхню лють
Не приходь до нас з мечем
Бо від нього ж і ляжеш тут

Не гніви старих Богів
Не пізнаєш їхню лють
Не приходь до нас з мечем
Бо від нього ж і ляжеш тут