Акація

Ти - не подарунок, ще та цяця
Сто із десяти, ніжність, грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти - врєдна і колюча, як акація

Де тебе немає і погода в небі хмуриться
Та може це усе - на краще, хай забудеться
Нехай несуть вітри мої вірші по вулицям
Побиті душі гріють ними та лікуються

Я би забув та не можу
Кожен твій погляд, о Боже
Кожен твій крок про любов
Про це лиш покажуть в кіно

Поки не плач дарма, не жми пальці
Я ще не знав, яка колюча ти акація

Ти - не подарунок, ще та цяця
Сто із десяти, ніжність, грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти - врєдна і колюча, як акація

Ти - не подарунок, ще та цяця
Сто із десяти, ніжність, грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти - врєдна і колюча, як акація

Ти сказала - забудь
Я більше не повернусь
До тих холодних рук
Від них так віє ночами

Твоїми ночами
Моїми ночами
Та тільки жаль, що сльози замерзали до шрамів

А ти сказала - стоп
Більше, не повернусь
Моїх очей
Ніколи вже не побачиш

Та це все на краще
Хоч на душі тяжче
Але твоє кохання - не заслужене щастя

Ти - не подарунок, ще та цяця
Сто із десяти, ніжність, грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти - врєдна і колюча, як акація

Ти - не подарунок, ще та цяця
Сто із десяти, ніжність, грація
До тебе кожен хоче залицяться
Але ти - врєдна і колюча, як акація