Радіація

моє око ніколи не бачило як поверхня вигляда
воно бачило лиш насилля, відчай і забуття
я біжу по катакомбах наче кислотна вода
чую крики канібалів вони йдуть по мене в снах

десять тисяч чорнобилів сплять під ковдрою з міст
і десь на примусовий фарш йде останній альтруїст
порожні ржаві бочки і ти сповниш їх до дна
скажи скільки мені ше тут бути

Радіація радіація
від тебе схована в тунелях моя нація
Радіація
я просинаюся від капель земля плаче так

вони кричать над нами Бог
я знаю точно шо там кратери
а інші шепчуть про то шо
люди і є падші ангели

вони мене шукають
і я чую їхні кроки
знаю хочуть мого м'яса
і я буду чинити опір
час від часу тварі стукають
у мій захисний люк
і людськими голосами просять
допоможи друг

я знаю це пастка і я готуюся до дня
коли стіни окутає темно бордова мазня
колись це назвуть картиною і сенсом життя
тоді мій дух збудить народ шо сотні років у снах

Радіація радіація
від тебе схована в тунелях моя нація
Радіація
я просинаюся від капель земля плаче так

вони кричать над нами Бог
я знаю точно шо там кратери
а інші шепчуть про то шо
люди і є падші ангели
(люди і є падші ангели)