Скажи

скажи
чому ми живемо на спаленій землі а-а
ти забрала
останнє щастя із мого бідацького життя
а-а

скільки крові треба ше
скільки доль ти забереш
мразь глянь нам у очі
ми ненавидим тебе
скільки крові треба ше
скільки доль ти забереш
чуєш плаче земля
вдай хоч би шо ти глуха

шоб знайти розуміння білого
в відчаї молюсь "Вірую"
із півночі до Києва
колись летіла Мрія
я паяюсь кожен день
хоча по розкладу фрустрація
голова каже бігме
братан це все лиш сон і матриця

мій дах навчився плавати
брасом і навіть песиком
серед бажань кричати-и
ненормативну лексику
серед старих буйків і серед
календарних хрестиків
скажи мені куди його тепер
течії нестимуть

я не боюсь шо він потоне
в ньому достатньо лайна
я боюсь лише шо ти вб'єш мій край
аваддонська різня
і я теж бачу ці очі
нерожденних дітей
із мільйонів
непобудованих сімей

на країну руїну
покриту кривавим туманом
із малинового клину
летить чорна хмара з градом
мені сняться живі друзі
і цілі міста
а потім ти знову розбудиш
війна

скажи
чому ми живемо на спаленій землі а-а
ти забрала
останнє щастя із мого бідацького життя
а-а

скільки крові треба ше
скільки доль ти забереш
мразь глянь нам у очі
ми ненавидим тебе
скільки крові треба ше
скільки доль ти забереш
чуєш плаче земля
вдай хоч би шо ти глуха