Тополі

ой не крийся природо
ой не крийся природо
що ти в тузі за літом
у тузі
у туманах ти сниш
у туманах ти сниш
а чогось так сичі 
розридалися  в лузі
а чогось так сичі
за літом
у тузі


твої коси від смутку
твої коси від суму 
вкрила прозолоть ой
вкрила прозолоть ой
ще й кривава
вкрила прозолоть ой
ще й кривава
певно й серце твоє
взолотила печаль
що така ти ласкава 
а була ти як буря
а була ти як буря  із громом 
а була ти як ніч 
на купала 
тільки зірка 
упала
ой там зірка 
ой  десь впала як згадка
засміялося 
серце у тузі
плачуть знову сичі
о ридай і молись
ходить осінь кривава
ходить осінь у лузі



там тополі
ой у полі на  волі
хтось на заході
 жертву приніс
буйним вітром
буйним вітром
свовольним і диким
струнко рвуться кудись
струнко
струнко рвуться кудись  
 в далечінь  
ой там хмара
ой похмурая з півдня
і так смутно
так сумно співає

хилить вітер
хилить вітер жита
хилить вітер жита 
понад шляхом 
гасне день
обілтає 
мов мак
в моїм серці
в моїм серці і бурі і грози 
й рокотання
й ридання бандур

моя пісне
вогниста шалена 
креше небо 
струнко
креше небо струнко
і котить свій гнів

ах розбийся 
розридайся
на  світлі аккорди
розридайсь 
і затихни
як грім 


йду в простори я
чулий тривожний
гасне день
облітає
мов мак
в моїм серці і бурі
в моїм серці і грози
рокотання
й ридання 
бандур
безгоміння і сон
безгоміння і сум
тільки зірка
упала 
ой там зірка 
ой  десь впала як згадка 
засміялося серце у  тузі
плачуть знову сичі
о ридай і молись
ходить осінь кривава 

ходить осінь у лузі 
тільки перепел б’є 
десь у дзвін
десь у дзвін