Втеча (Feat. Original Dizzy)

Двері відкриті, та відсутній протяг
Ми на орбіті - пересохло в роті
В такий дубак не допоможе одяг
Нижня губа висить, як крос на дроті

Збоку Земля, зорі розміром з гранули
Молочний шлях, кораблем його ранили
Мертва петля, як непокора правилам
Видно здаля - зникає рідний Вавілон

Тремтить душа, я весь на голках, як їжак
Що чекає нас там де межа
Там де змішались сміх і жах?
Наш зореліт лишає слід (пилу)
І цей переліт, як рай у сні
Я страх переміг заради змін
Тепер я монолітний, добре збитий вид
Індивід, хоча це зовнішньо не видно
Втік він від проблем, які зовсім не зникли
Гідний звіт, та в часі поспішають стрілки
Бідний світ - в колесі білки

Ми залишаємо все, з товаришами несемось
За край, покинувши дім
Десь розмішаєм абсент, а десь на шару акцент
Війна зграй, проламаних стін

Ми залишаємо все, з товаришами несемось
За край, покинувши дім
Десь розмішаєм абсент, а десь на шару акцент
Війна зграй, проламаних стін

Так, стій, мені треба назад
Трясця! Дави по тормозах
Ясно, значить далі я сам
В пастці, десь там за небесами

В нас ще так багато є справ
Краще я би не пригадав
В пащі у космічного монстра
Важіль натиснув мені знов страх

Тиша - в ній не почуєш рішень
Чисті думки розвішав
Їхня прозорість тішить
Повна вже совість тріщин
Я втік би й не був там більше
Але залишатись ні з чим
Туди і назад скоріше

Надіюсь, що хватить кисню мені
Ми тут зависли, мов німб
Вхід в атмосферу без істерик
Ну так, ми ж головні
В своїй манері виніс двері
Мій дім кріслом манив
На паркеті згортки паперу
Тіп і ніж в голові
Хто ж він?

Двері відкриті, але протяг з вікон
Усе розбите, робить спалах Nikon
Люди у формі, повні крові ріки
Я ніби в нормі, ніхто й не помітив