Остання

Пам'ятаєш, як ми купили собі гітару?
Хоч грати на ній ніхто, ані ноти не вмів
Але всю ніч пили, раділи, кричали
І по зорі я додому дійти не зміг

А ти, як ніч, з очима неба
Слухала нас, мені було треба
Дихати в такт, піймавши твої ковтки-и
О, моя ніч, з очима неба
Тиха мала, мені було треба
Чути, як ти ковтаєш мої думки

І шо тепер, де ті багряні вітрила?
Де мій перший вірш
Шо кричали ми хто, як міг?
Ох, як же тоді фальшиво, криво та щиро
Проскиглив тобі, вперше довів до сліз

І ти, як ніч, з очима неба
Слухала нас, мені було треба
Дихати в такт, піймавши твої ковтки-и
О, моя ніч, з очима неба
Тиха мала, мені було треба
Чути, як ти ковтаєш мої думки-и
Остання! Остання! Остання!
О, моя ніч, з очима неба
Тиха мала, мені дуже треба (Остання!)
Чути, як ти піймаєш мої думки-и (Остання!)

О, моя ніч, з очима неба
Тиха мала, мені дуже треба (Остання!)
Чути, як ти ковтаєш мої думки