Manuscript
Carpetman
3:49Я забув запитати Чому ти весь час пропадаєш безслідно? Я втомився чекати Бо насправді тобі ніхто не потрібен Кожен день (Кожен день) Це прекрасна мить (Це прекрасна мить) Мені кажуть так (Мені кажуть так) Я не вірю їм (Я не віру їм) Допоки не зустріну смерть (Не зустріну смерть) Я цього не збагну Допоки не обійму її (Не обійму) Її Її Я Буду тут Байдуже, що може І дарма (І дарма) Час не грає ролі Бо останнє - прощавай Це лиш - до скорого Я забула сказати Чому кожен раз пропадаю безслідно Я хотіла би знати Що для мене є по-справжньому цінним? Бо кожен день Це прекрасна мить Мені кажуть так Я не вірю їм Допоки я зникатиму (Я зникатиму) Я цього не збагну Допоки не повернусь (Не повернусь) Тоді Тоді Я Буду тут Байдуже, що може І дарма (І дарма) Час не грає ролі Бо останнє - прощавай Це лиш - до скорого Доки смерть Не розлучить нас на вічне забуття Згоримо Щоб цього не сталося Я повернусь, я чекатиму там де Дороги наші розійшлись в боки (Поки дороги наші) Ці дороги розійшлись в боки (Поки закінчиться, коли закінчиться) Коли закінчиться (І все закінчиться колись) Коли закінчиться (І все закінчиться колись) Коли закінчиться Коли за (Так) Я Буду тут Байдуже, що може І дарма (І дарма) Час не грає ролі Бо останнє - прощавай Це лиш - до скорого