Лабіринт

Я залишуся останнім у вагоні що їде на плаху
За кожне не щире зізнання
За кожну хвилину прилюдного страху
Я не передбачив на цей раз майбутнє
Життя так влаштовано рани помилки
Батьки сподівались щось виросте путнє
З роками рахують хвилини годинки
Ми втрачаєм знайомих втрачаємо гроші
Вони циркулюють у часі
Ми втрачаємо рідних втрачаєм кохання
Шукаючи шлях на компасі
К зорям крізь терни в безоднію темну
Заради штампованих віком кліше
Тримаючись ледве та вже майже мертвий
Я сам намалюю на грудях мішень

Серед сірих паралелей
Загубили людяність
Серед сірих паралелей
Мої руки не слухається вже
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Неодноразово звісно саме наша злість
Нас тягнула вниз знову
Загубити зміст так тікати з міста від себе крізь втому
В мене їде дах але все гаразд
Допиваю шнапс не хвилюйся
Світовий колапс тут навколо нас
Ти мене пробач зірвався
Інтерес мій нікуди не зник
Я не мішень СМІ але своє встиг
Демони мої поряд завжди
Вони від мене залежні я переконаний що вони справжні

Це моє життя моя парадигма
Моя втома моя параноя мій паралельний світ я вдома
Серед сірих паралелей
Загубили людяність
Серед сірих паралелей
Мої руки не слухається вже
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей
Серед сірих паралелей"