Ой Гукала Горлиця

За хвилину війни спинилися
Ціла Земля у безкрай дивиться
Через розум серце прокинеться
Ти повіриш та й у небо кинешся

Геть усе розкажуть ми мої сни
Кожному, хто спитає, ти даси
Кожне серце до правди пригорнеш
Собі одне між ними не знайдеш

Ой, гукала, горлиця, гукала
Ти у мене першою не була
Не будеш останньою, не будеш
Ні собі, ні комусь, ти так живеш