Вдова

Зажурилася, зажурилася
Зажурилася, зажурилася
Зажурилася, затужилася
Тай бідненькая вдова
Що не скошена й не згромаджена
Зелененька діброва
Ой да каже
Та найміть собі сімсот молодців
Сім соток і чотири
Та щоб скосили та згромадили
Всі гори та долини
Косарі косять, косарі косять
А буйний повіває, шовкова трава, чом зеленая
На косу налягає
Шовкова трава, чом зеленая на косу налягає
А бідна вдова, а бідна вдова до корчми поспішає
Косарі косять, косарі косять
А сонце на обрій кує
Біжить удова, біжить удова, несе хліб та горілку
Не гнівайтеся, любі косарі
Що я ся припізнила
Ой глота була та коло склепу, ледве ся допросила