Невагомість

Всі почуття вкладу у трек, тисну на REC
Мої думки перетворились на звук, я
Метроном, дощ за вікном
Пару доріжок, і я вкотре згадаю тебе

Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість

Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість, ми ніби одні в цьому світі
Навіть коли очі закриті я бачу тебе, як так жити?

І я зникаю в просторі
Мої слова більше нічого не значать
Як мені спуститись до землі, Як?
Питаю знов, коли тебе я поряд бачу

Нічого не бачу, уві сні неначе
Та вже я не спатиму більше
Я знову пробачу, я знову промовчу
Від цього мені тільки гірше

Наче лід під сонцем, розчиняюсь коло тебе
Ти немов повітря, у тобі моя потреба

Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість, ми ніби одні в цьому світі
Навіть коли очі закриті я бачу тебе, як так жити?

Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість, ми ніби одні в цьому світі
Навіть коли очі закриті я бачу тебе, як так жити?