Біжать Літа

Біжать літа, минають скоком,
Все промайнуло, наче в сні.
Згадаю парубоцькі роки
І рину шаблею у бій.

Шабля - подруга, кінь - вірний друг, гей!
За рідну Вкраїну голову кладу!

Густі ліси, високі гори,
І поля проскачу на коні,
Аби лишень зазнати волі
І їй вклонитися до ніг.

Засвище вітер за плечима,
Всміхнеться сонце на вістрі,
Стрілою поле перелину
На білогривому коні.

Хоч зараз я не мчу по полі
І покрила скроні сивина,
Але за неньку Україну
Я вип’ю гіркую до дна.