Мамо - Зоря Вечорова

Починалися ми з материнської льолі,
Колисали її тополині слова.
Нашу радість і сум, нашу звихрену долю
Материнська любов, як весна, зігріва.

Мамо, мамо -  зоря вечорова.
Мамо, мамо -  теплить і пече.
Я до тебе вертаюся знову,
Щоб схилитись тобі на плече.

На розгонних вітрах неспокійного світу
Хай несе нас вперед весняна течія,
І крізь морок невдач серце мамине світить,
І злітає із вуст: мамо, мамо моя...

Нам озвучився день з материнської мови,
Нам розвиднився він із її доброти.
Материнську печаль, що гірчить полинового,
Материнську сльозу ти собі не прости.