Оті, Що В Полі

Втікала весна у літо.
Степами. Кудись в світи.
Кидàла волошки в жито,
щоб небо могло цвісти...

Втікала туди, де тéпло,
де діти черешні рвуть.
Де в полі, на тонких стеблах,
червоні квіткú цвітуть.

Збирала. Плела віночки.
То --  маки .То -- кров в полях.
То -- душі... Сини і дочки,
що вибрали волі шлях.

То ті,  що цвітуть квітками.
То ті,  що вже не прийдуть
додому, до хати, до мами...
І  з року у рік -- цвітуть.

Втікала весна у літо...
Несла в оберéмках долі.
І сіяла , сіяла квіти,
червоні. Oті, що в полі...