Спрагле Літо

Витоки до витоків - ріка.
Стежкою небесно-голубою
Котиться із гір вода стрімка:
Повниться душа моя тобою.

Спрагле літо розігріто в душу сочиться,
А стежина до струмка нас привела,
Де вода така джерельна, тільки хочеться
із самого, із самого джерела.

Іскорка до іскорки - зоря.
Погляди до поглядів - любов’ю
Дальні зігріваються моря:
Повниться душа моя тобою.

Крапелька до крапельки - туман.
Смуток до самотності - журбою.
Горнеться до серця океан:
Повниться душа моя тобою.