Meni Zdayetsa

Як мені жити cеред людей?
Бога гнівити, тішити себе
Думкою-отрутою, земною спокусою,
Силою неправедною, душею пустою

Знати, що ніхто не чує
Й не розуміє,
і ніколи того стану не збагне

Я давно не видів щастя,
Коло мене люди плачуть,
Їм нічого не порушує безумства думок
Я живу як усі,
світа білого не бачу,
Мене б'ють по лиці і пізнають на вулиці.

Іноді мені здається, що невдовзі минеться,
І я пробуджуся в іншому світі,
Щасливий, заспокоєний,
Вродливий, закоханий,
Ясний усім, впевнений в собі.

Рибу в річках,
Кохання в очах дівчат
Вижу я, сучкар від сучка
Із древа Чорнобиля
Ховаюся в натовпі
У великих містах,
Лишаюся сам-на-сам
В ефірному просторі

Іноді мені здається, що невдовзі минеться,
І я пробуджуся в іншому світі,
Щасливий, заспокоєний,
Вродливий, закоханий,
Ясний усім, впевнений в собі.