Verstat

І не зламає його біда,
У льоті злих годин.
Індустріального труда,
Ударник він.
І як йому позбутись вад,
Він дума і вночі.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.

А цех шумить і шум попід,
Лягає сталь на сталь.
Ясніє за деталлю услід,
Нова деталь.
Все більше їх, він тому рад,
Хвилинники рвучи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.

Його на крилах тут несе,
В індустрій далечінь.
Вітчизні зоряній усе,
В вогні горрінь.
І я співать про нього рад,
І вдень, і уночі.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.

Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.
Працюй! Працюй! Працюй! Верстат.
Стружи-точи.