Дощем

Дощем до тебе сірим плачу, бо сором вдатися до сліз і дощ, і ти, моя невдача,
Що буде йти, що буде йти, що буде йти за мною скрізь.

Ти - біль, набутий добровільно, що став між нами обома, чарівне приворотне зілля.
Ти поруч ще, ти поруч ще, ти поруч ще, а вже нема.

Дощем я за тобою плачу, дощ врятував мене від сліз,
Я цим дощем тебе пробачу, цей дощ нам йтиме завжди скрізь.
Цей дощ нам йтиме завжди скрізь