Вітер

Візерунками білими на холодному склі розмальовані килими, зимно так на землі.
Чи від того сумує так бідне серце моє? Чи не зможе тепер ніяк позабути, що є кохання?

І на що схожий дощ, коли зима? І на що схожий вітер за вікном?
І на що схожий день, коли сама? День, в якому тебе тепер нема?

Так багато всього було після тебе в житті, відболіло і відпекло, - ми вже стали не ті.
Чи від того моя душа розмовляє в ночі? Чи від того, що не знайшла спокій тихо кричить до ранку?

І на що схожий дощ, коли зима? І на що схожий вітер за вікном?
І на що схожий день, коли сама? День, в якому тебе тепер нема?

І на що схожий дощ, коли зима? І на що схожий вітер за вікном?
І на що схожий день, коли сама? День, в якому тебе тепер нема?

І на що схожий дощ, коли зима? І на що схожий вітер за вікном?
І на що схожий день, коли сама? День, в якому тебе тепер нема?

І на що схожий дощ, дощ... І на що схожий вітер...
І на що схожий день, день, день в якому тебе тепер нема?