Дві Зорі

Ми були, як дві зорі –
Ти горіла – я горів
Понад горами високими,
Над глибинами морів!
Місяць небо нам стелив,
Я летіла – ти летів
Над лісами над розлогими,
Над роздолами степів!

Як же воно сталося,
Що у нас не склалося?..
В небі обірвалася
Стежка веселкова...
Стежка обірвалася –
Ми навік розсталися...
Ти – зоря вечірня,
Я - зоря ранкова!..

Ми були, як дві зорі –
Я вгорі - і ти вгорі,
Нас безмежні далі кликали,
Нас чекало сто доріг!
Місяць нас оберігав,
Ти кохала - я кохав,
Місяць пестив нас під липами
Та кохання не зберіг!..

Як же воно сталося,
Що у нас не склалося?..
В небі обірвалася
Стежка веселкова...
Стежка обірвалася –
Ми навік розсталися...
Ти – зоря вечірня,
Я - зоря ранкова!..

Стежка обірвалася –
Ми навік розсталися...
Ти – зоря вечірня,
Я - зоря ранкова!..

Як же воно сталося,
Що у нас не склалося?..
В небі обірвалася
Стежка веселкова...
Стежка обірвалася –
Ми навік розсталися...
Ти – зоря вечірня,
Я - зоря ранкова!..