Вовчиця

Вовчі ікла все потрощать
Я хотіла по-хорошому
Мені бути би простіше
Та писатимуть про інших

Безліч слів, даремних речей
Чи хтось по мені заплаче?

Пробач
Я створена для самоти (Може)
Але ти зі мною
Може ти?

Знову жури непрошені
Я бачу усіх занадто хорошими
Надто вірю, занадто спрощую
Я так хотіла би шкіру товщу

Аби була в мені товща шкіра
Аби я пазурі мала звіра
Мені навряд чи забракло б сили
Трошечки менше тебе любить

Вовк - за бочок
Не страшися казок
Справжнє лихо - то вовчиця, що забилась у куток

Простягнеш до неї руку
Відгризе по плече
Потім попросить ще

Чи хтось по мені заплаче?
Пробач
Я створена для самоти (Може)
Але ти зі мною
Може ти?

Нащо ти підходиш впритул до мене?
Я - неначе яблуко ще зелене
Дертися вгору - моя потреба
Як я буду, якщо ти вкусиш?

Звуки складають літери мілілітрами
Букви складені у абзац
Я не вмію по губах бігти по п'ятах
Я не знаю, що буде далі

Аби я знала
Аби я пазурі гострі мала
Я би навряд чи тебе питала
Чи пам'ятаєш моє лице?

Підлога лавою (Скок)
Зробимо першими (Крок)
Життя дає нам (Урок)
Та я не знаю, чого я маю навчитись

Вовк - за бочок
Не страшися казок
Справжнє лихо - то вовчиця, що забилась у куток

Простягнеш до неї руку
Відгризе по плече
Потім попросить ще

Чи хтось по мені заплаче?
Пробач
Я створена для самоти (Може)
Але ти зі мною
Може ти?