Йду По Воді

(Я, як тоді)
(Йду по воді)
(Нема слідів)
(І в нікуди дорога)

(Та на землі)
(Все в попелі)
(Де були ми)
(Більше нема нічого)

Заберіть від колонок дітей
Зараз буде не дитяча казка
це далеко не львівський Пітер Пен
І не маленький принц із Дамаску

Тут продає тебе друг і брат
Тут ти сам собі цар і кат
Від дирки в балєтках до золотих карт
І від передозів до білих палат

Коли вже не рахуєш втрати
Від гарему і до целібату
Ти диктатор і клоун, але як
Все життя, помістилось в рюкзак?

Де самотність навіть на центрі сцени
Автопілот тягне на бестселер
І серед богеми твій текст - підземний
Кожен подих здається нікчемним

Люди не ті
І толку нема
Губити себе

Молитви пусті
Бо не плаче стіна
Я питав у небес

Я, як тоді
Йду по воді
Нема слідів
І в нікуди дорога

Та на землі
Все в попелі
Де були ми
Більше нема нічого

Більше нема нічого

Більше нема нічого

Найтемніша ніч - перед останній сном
Досі не знаю, де був той перелом
Коли тіло стало моє попелом
І закрило душу засувним замком

Хтось затягує знову в рутину
Закликає вступити у клани
Хтось виділяє нам вільні хвилини
Хтось ламає для нас свої плани

Я навчився не бачити грань
І просто життя доживати з часом
Ставиш кілька незручних питань
Будь готовий почути ту відповідь ХАСа

Мене вже не лякають невдачі
Начхати яка в кого тачка
Нічо страшного, якшо з тебе сміються
Гірше - над тобою вже плачуть

Люди не ті
І толку нема
Губити себе

Молитви пусті
Бо не плаче стіна
Я питав у небес

Я, як тоді
Йду по воді
Нема слідів
І в нікуди дорога

Та на землі
Все в попелі
Де були ми
Більше нема нічого

Більше нема нічого

Більше нема нічого