Стежечка
Христина Соловій
4:06В нього свобода - перший закон Падали квіти на нього з вікон Блідо-рожеві мої пелюстки Краяли серце йому на шматки Він через ґрати своїх заборон Хоче до мене, до моїх вікон Кольором ночі і білим вином І камертон Моїх долонь До його скронь І в душі немов востаннє Ніжність забринить Він попросить безнадійно Зупинися, мить Кольором ночі і білим вином І камертон Моїх долонь До його скронь (І камертон) (Моїх долонь) (До його скронь) Може, я - та, кого він так шукав Про яку всім так уважно мовчав Кольором ночі і білим вином І камертон Моїх долонь До його скронь На ту саму вулицю поміж вітрин Прийде він знову, як завжди, один Ставити пастки, а там - пелюстки Що краяли серце йому на шматки І в душі немов востаннє Ніжність забринить Він попросить безнадійно Зупинися, мить Кольором ночі і білим вином І камертон Моїх долонь До його скронь І в душі немов востаннє Ніжність забринить Він попросить безнадійно Зупинися, мить Кольором ночі і білим вином І камертон Моїх долонь До його скронь І камертон Моїх долонь До його скронь