Гори Тварюко
Хвостаті Ловеласи
3:29Чорним димом на плечі лягає війна, Ноги й кості в окопах їм зводить зима, Стала вмить непотрібна нікому весна, Тільки б більше життів не забрала вона. В боях кров’ю змивають ворожі сліди, Ті, що були в житті прос ТІ пацани, Натискають курок у запеклих боях, Позабувши про зло та незвіданий страх. Смерть приходить до хлопців з вогнем і мечем, Тільки вчора вони грали гарним мʼячем, А сьогодні на полі закінчилась гра, Скільки їх вже забрала та клята війна. Не шкодує нікого заПЕкла стара, Забирає і сина і батька вона, Побратимів шикує у дальній політ, Душ солдатських у небо важкий переліт. Над сирою землею біля хреста, На коліна поставила матір вона, Заливають сльозами могили дружини, А в окопах на смерть стоять побратими. Смерть приходить до хлопців з вогнем і мечем, Тільки вчора вони грали гарним мʼячем, А сьогодні на полі закінчилась гра, Скільки їх вже забрала та клята війна. (Тихий шепіт над могилами) І чорним димом стелиться війна… І кожен голос, що мовчить — Це той, хто більше не кричить.