Фрегат

Наш фрегат
Занесло течією
Компаси розбиті
Сонця нема
Зорі від нас сховались
Місяць не світить, так темно
Смерть проти нас
Вже давно чекає вона


Так хочеться шторму
Так хочеться бурі
Тож вип’ємо друже рому
За наші нездійснені мрії
Життя дає тільки тишу
А ми ж так хотіли
Адреналіну побільше
Так накрили нас хвилі…


Хоч не так давно
Вийшов із порту
Та славу собі здобув
Не аби-яку
Де триста чоловік
Під чорними вітрилами
За золотом пішли
В стихію морську


Так хочеться шторму
Так хочеться бурі
Тож вип’ємо друже рому
За наші нездійснені мрії
Життя дає тільки тишу
А ми ж так хотіли
Адреналіну побільше
Так накрили нас хвилі…


Десь за морями
За океанами
Наш фрегат
Загубився
Не шукай
Там за морями, там за океанами
Він давно
Об скелі розбився…