З Тобою

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Думкам стало тісно

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Живу ненавмисно

Думка про тебе м'яка, безпечна, повільна
Та лізе під шкіру, ламає собою стіни
То вправно рятує неначе хороші ліки
То руки палким вогнем обпікає по лікоть

А ніжність до тебе справжня і обережна
Бо ти - мій компас крізь гори і узбережжя
Навіть коли сліпий кут, ти тут до останнього
І все, і цього цілком достатньо мені

Чи я вірю в справжні дива?
Вірю, як в білий день
Бо росте в пустелі трава
Біля ніг, там де ти ідеш

Чи зіб'є дорога крива?
Ні, бо серце веде
Чи потрібні інші слова?

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Думкам стало тісно

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Живу ненавмисно

А ночі без тебе стають цупкими, безсонними
Вітер міняє напрям двічі на рік, мусонами
Забирає з собою часом найважливіше
І я пустив би за ним усе, тільки б тебе залишив

Бо ціную твої думки правдиві і одкровенні
А інші мені не по собі, не по кишені
І хай життя попереду зводить високі мури
З тобою поруч мені під силу здолати бурю

Чи ношу у серці тебе?
Ти тут є, і була
Бо ти прямо так між ребер
У душі моїй проросла

Що, як світ для мене завмер?
Ти мене вберегла
Чи казати ще щось тепер?

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Думкам стало тісно

З тобою я живий
Хоч маю ножові
З тобою в голові
Живу ненавмисно