Кримська Лірика

Яйло моя, синьоока
І долини мої, синьоблузі
Свердлить мене печалі ток
Як на голові малий картуз
І моря дух
Що пливе з Картаген
Хитає мої азіатські ніздрі
Це ж - в тобі (о - в тобі)
Мій прапредок Музген
Що зродив мене так пізно
О, Яйло гола
Ти була прекрасна
Під цівкою іржастого сонця

Тепер зранили первість твою
Колючою щетиною стрункі віхті сосен
Яйло ж моя, синьоока
Ви, долини мої синьоблузі!
У великій печалі ток
Я по вуха
Вгруз

Аю-Даг
Аю-Даг
Ай, коли ж то сонце встане
Ай, коли пужне жужелицю жовтий день
Коли поверне засмалену шию пахка Мар'яна
Ай, усе біжать сердиті баранці
Ай, усе ржуть люті коні на морі
Ай, усе лящить у горах окатий коваль
Ай, шкода
Ай, нудно
Аю-Даг

Аю-Даг - сонце моє
Ти - сонце моє
Аю-Даг
Аю-Даг - сонце моє
Ти - сонце моє

Ай, усе біжать сердиті баранці
Ай, усе ржуть люті коні на морі
Ай, усе лящить у горах окатий коваль
Ай, шкода
Ай, нудно
Аю-Даг

Аю-Даг - сонце моє
Ти - сонце моє
Аю-Даг
Аю-Даг - сонце моє
Ти - сонце моє

Аю-Даг
Аю-Даг
Ай, коли ж то сонце встане
Ай, коли пужне жужелицю жовтий день
Коли поверне засмалену шию пахка Мар'яна
Аю-Даг