Файна Та Мала З Села

Пролітають ночі-дні,
Пройде ця ніч я знов без сна.
В моїй голові засіла,
Поселилася вона.

Звідки ти така взялась,
Звідки ти така прийшла?
Ніжна, дивовижна
Дівчина із села.

Але файна та мала з села
Від неї кругом їде голова.
Вона вже з розуму мене звела
І весь мій спокій забрала.

А я шукав, та більше не знайду
Уже такої, як вона.
І лиш тобі одній таке скажу
Що ти любов одна моя.

Як я маю підійти,
Що ж я маю їй сказати,
Щоб мені вдалось якось
Її причарувати?

Куплю квітів я букет
Та й до неї у село.
Буду тішитись, як-ну
Лиш би мені із нею повезло

Але файна та мала з села
Від неї кругом їде голова.
Вона вже з розуму мене звела
І весь мій спокій забрала.

А я шукав, та більше не знайду
Уже такої, як вона.
І лиш тобі одній таке скажу
Що ти любов одна моя.