Душа

Сьогодні небо, саме як тоді...
Осіні дні, залишили у моїм вікні,
Зірване листя, розірваний час...
І ніби для нас, місто дихало лише для нас. 

І я вірю в те, що твоя душа,
Буде вічно там, де є моя...
І я вірю в те, що серце твоє
Буде вічно там, де є моє... 

А коли день зникне, з птахами відлетить,
Саме в ту мить явідчую, як воно болить…
І з першим промінням наступного дня
Прокинусь я, і побачу, що тебе нема. 

Але я вiрю в те, що твоя душа,
Буде вічно там, де є моя...
І я вірю в те, що серце твоє,
Буде вічно там, де є моє... 

І я вірю в те, що твоя душа,
Буде вічно там, де є моя...
І я вірю в те, що серце твоє,
Буде вічно там, де є моє...