Гобелен
Мертвий Півень
4:07Знов наді мною виростає сонм Він, як собор У ньому я щотижня молюсь І ти З'являєшся, Всевишня Коли вібрує простір в унісон З серцебиттям І темрява колишня Стискає подих І серед колон Крихкої тиші Б'є у камертон Терпке бажання Смак дарує вишня Я прагну поцілунку Я тебе Зі сну виводжу Юна наречена Нас огортає Сяйво голубе І опускає Течія зелена Торкання уст Лякливе і слабке Вплітається В малюнок гобелена