Текст песни

Місто немов сузір'я

Як часто, блукаючи, йшли ми
На світло домів, від яких
Не лишилося й каменя!
І хто нам повірить, що йшли ми на світло?

Як часто шукали ми гирло
І міст, і причал
В опівнічних пустинях дворів
Та хто нам повірить, що річка була тут?

Тільки крізь нас переходять міста
У непам'ять
Ми вимовляємо їх
І знаходимо іншими
Втім, вранці виходиш на площу і все пізнаєш:

Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні
Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні
Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні
Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні