Пам’Ятник

Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо

А якщо ми помрем
То  Парижі, так само, як і
В Голівуді, Гонконзі
Женеві, Яремчі, Сан-ремо

Після нас буде море порожніх пляшок під столом на суді
Це ж яке непосильне служіння на благо поспільства
Заганяти поезії прутень у дупу добі
Малювати свій герб на розгавканих писках дебільства
Розважати партійців, патриціїв і кей-джі-бі

Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо

Нас народ не забуде
Нам пам'ятник буде у Львові
І так само на всіх постаментах і тронах земних

Неборак, ірванець і ще отой третій
А хто він?
Запитає зненацька один із туристів дурних

Я б йому відповів
Я йому відповім уже зараз
Ах ти, телепню, бевзю, дурило і скурвий ти син

Нас на цоколі - троє
Че-четвертий на цоколі - фало-лос
То, здається, філософ такий давньогрецький один

Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо
Ми помрем не в Парижі
Бо ми взагалі не помремо

І навіки застигнемо ми
В божевільному Львові
Перед оперним, в центрі
Проспект бу-ба-бу, мов ріка

І хлопчиська вночі
Малюватимуть хрін на Сашкові
І небесна ворона
Обкрапає неборака