Коли Заплаче Серце Батька

Памятаю Тату давним-давно
В памяті моїй як німе кіно
Ми малі сміемось а Ти молодий
Згадую щодень я той час золотий
Думав я тоді ніби Ти чарівник
Ти-ж бо ним і став бо до того ти звик
Що любов батьківська спроможна усе
Й просто нас любив над усе

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий Тату
Завжди будемо дітьми малими
Такі важкі мозолясті долоні
Премудрі очі і синії скроні
Надійно й затишно як у дитинстві
Благослови

Відцвітав садок твої діти росли
І роки у вирій лелеки несли
А як повертались несли сивину
Й істину життя наче сонце ясну
І нехай в вікно заглядає зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг до тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий Тату
Завжди будемо дітьми малими
Такі важкі мозолясті долоні
Премудрі очі і синії скроні
Надійно й затишно як у дитинстві
Благослови

І нехай в вікно заглядає зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг до тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий Тату
Завжди будемо дітьми малими
Такі важкі мозолясті долоні
Премудрі очі і синії скроні
Надійно й затишно як у дитинстві
Благослови