Сідало Сонце
Михайло Березутський
4:24Я з дороги припаду до тебе Щоб відчути рідний подих твій Тих доріг далеких вже не треба Я лиш тут удома , краю мій Сонце сходить і заходить як в раю Я цілую не чужую а свою Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Як води джерельної нап'юся Ляжу горілиць в п'янку траву Дивуватись стану і дивитись В неба синьооку глибину Сонце сходить і заходить як в раю Я цілую не чужую а свою Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Якщо доля знов мене примусить Їхать в чужину за небокрай Я до тебе завжди повернуся Мій чарівний неповторний край Сонце сходить і заходить як в раю Я цілую не чужую а свою Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Сонце сходить і заходить як в раю Я цілую не чужую а свою Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Житню калинову стиглу веселкову Землю українську золоту Землю українську золоту