Спогади

Я тебе прошу
В мене ж так багато сил
Хто з нас та кому
Маривом заплів стежки?
Самотність знов постфакт
Керуємо в останній раз
Якщо жаліть, то так
Щоб тепло й без останніх фраз
Подивись на мене хоч ще раз
Я не в змозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані
Подивись на мене хоч ще раз
Я не в змозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані
На серці
Ти
Подивись на мене
Я не такий, як ти
(я такий, як ти)
Але ми так схожі
(ми так схожі)
Як ті мости
Що об'єднують береги
Та й спокій зберігають
Коли перешкоди б'ють
Вони відповідають
Мені вулиці співають
Ти помічаєш це
І ти добре знаєш
Куди нас несе
Саме, саме рідне
Повітря й шум
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Ще раз
Я не в змозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані
Подивись на мене хоч ще раз
Я не в змозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані
На серці
Спогади ці
Спогади ці
Закарбовані
На серці
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Поглинаючи душею саме рідний шум
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Поглинаючи душею вулиць рідних шум