Панно Інно

Тичина — славний наш поет
Він також ходить у клозет
Та він не сам туди іде
Його скрізь партія веде!

(Дорогие товарищи, подойдите, пожалуйста, к 17-му кабинету для разъеснения ситуации)
У сука, как липа шелестит, блять, у-у-у

Панно Інно, панно Інно
Панно Інно, панно Інно
Панно Інно (панно Інно)

Панно Інно, панно Інно
Панно Інно, панно Інно
Панно Інно, панно Інно
Панно Інно, панно Інно
Панно Інно, панно Інно

Ну він, коротше, спочатку полюбив Поліну (ага)
Вот, ну вона, коротше... Ну він не сподобався їй (ага)
І потім, коротше, Ганна — це молодша сестра Поліни
(А скільки Ганні год?) Ну ми не знаєм, сподіваємось, що... (ага)
Коротше, і Ганна його полюбила, але він її не полюбив і назвав її Інна
Що Інна не Ганна, поняв? А потом, коротше, она померла, і всьо

О панно Інно, yeah
О панно Інно, yeah
О панно Інно, yeah
О панно Інно, yeah

О панно Інно, панно Інно, я сам — вікно, сніги
Сестру я Вашу так любив — дитинно, злотоцінно
Любив? — Давно, цвіли луги, о люба Інно, ніжна Інно
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно (ще й тлінно)

Панно Інно, сніги
Панно Інно, сніги
Панно Інно, сніги!

Я Ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів (як музику, як спів)
Зимовий вечір, тиша, ми (тиша, ми)
Панно Інно, де ви? Де же ви?

Я Вам чужий — я знаю
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо, шепіт гаю
О ні, то очі Ваші (я ридаю)

Сестра чи Ви?
Любив, любив
Любив

О панно Інно, yeah
О панно Інно, yeah
О панно Інно, yeah
О панно Інно, yeah