Феєрія

Лісова пісня
Драма-феєрія в трьох частинах
Дійові особи
Павло
Галицький інтеліґент
Ярко
Той, що греблі рве
Маруся
Русалка польова

Нічого
(Що нічого?)
Cпалах
(Який іще спалах?)
Хто ж зимою робить?
(Та й літом ніхто не робить)

Спить озеро (Спить)
Спить ліс і очерет (Спить)
Верба рипіла, все засни-засни-засни-засни-засни-засни

І снилися мені всі білі сни
На сріблі сяяли ясно самоцвіти
Стелилися незнані трави квіти
Блискучі білі тихі ніжні зорі

Тихі й ніжні зорі спадали з неба
Білі й не прозорі і клались в намет
Біло й чисто попід наметами
Ясне намисто з кришталю грає

Колі мєчтаєш бути артісткой
То кажеца, шо нада буде просто красіво іграть на сцені і всьо
Ніхто тобі не розкаже, що у Ромео
З яким ти цілуватимешся, буде ужасний перегар

Аби шо напрімєр, ти будеш іграть одні і ті самі три сказки в день в костюмі морковки
Чи шо всі твої чуства будуть знецінють
І розказувать, рну канешно, ти же артістка, а ну, давай розплачся
Або шо ти будеш працювати практично  бесплатно
І шукати собі постійно якісь подработки аніматором
Чи учітельом акторськой майстерності
Тільки для того, шоби знімати собі хату
В якій можна буде спати
Спати, спати

І снилися мені всі білі сни
На сріблі сяяли ясно самоцвіти
Стелилися незнані трави квіти
Блискучі білі тихі

І снилися мені всі білі сни
На сріблі сяяли ясно самоцвіти
Стелилися незнані трави квіти
Блискучі білі тихі ніжні зорі

І ряхтить всюди

Я просто хочу нормально, красіво іграть на сцені
І шоб мені за це платили

І ряхтить всюди

Да, шоб мій труд оплачувався
Так само, як в сантєхніків чи стоматологів

Бо я ж тоже працюю

І ряхтить всюди

Та я хочу, шоб до мене ставились нормально
Як до людини, у якої є живі чуства

І ряхтить всюди

Бо мені тожє больна